Чемпіонат Світу 2006

Давайте я вам розкажу як вперше потрапив на чс. Був 2006 рік і чемпіонат проводився у Німеччині. Моя фанатська “кар’єра” тільки починалась (був піздюком коротше). Про те, що німцям цей чемпіонат дістався не зовсім чисто, ще не знали. Я на той момент був не дуже розпещений матчами високого рівню і бував переважно на матчах Регіональлігі Зюд (тоді четверта ліга) та пару разів бував на Бундеслізі. Тож потрапляння на цілий ЧС було не аби якою подією у моєму житті!

Попит був величезний і квитки розігрували серед всіх заявок. Ми вирішили подаватися на всі матчі у Штутгарті. А це чотири матчі групової стадії, 1/8 фіналу та гра за третє місце. Інтернету у нас тоді не було і щоб замовити квитки ми пішли у місцеву ратушу, де у фоє стояв комп’ютер. Він був більше схожий на автомат для продажу квитків десь на вокзалі і мав трекбол замість мишки. До купи ми були ну дуже прошареними юзерами, то ж весь процес замовлення тривав декілька годин. З боку це мабуть виглядало як ніби якись пітекантропи намагаються запустити НЛО 😅.

Яким же було наше здивування, коли ми дізналися, що виграли два квитки та й ще на матч за третє місце! Забігаючі наперед, якщо б наші пройшла тоді Італію і програла б у півфаналі, то я б пробив свій перший виїзд за Збірну вже тоді, а не лише через шість років у Куфштайні. Але “нє судьба” 😄За квитки, до речі, довелося викласти цілих 60 €, що було досить чутливим ударом по бюджету на той час.

З тих часів у мене на щастя залишилось декілька світлин, то ж прийшов час поділитися ними з всесвітом 😊 І так, у мене на той час була цифрова камера і я вважав дату прямо на фотографіях важливою інформацією.

Public viewing на Замковій Площі у Штутгарті

Поїздка в Штутгарт супроводжувалась невеличкою прогулянкою по місту, де відчувалась святкова атмосфера, південноамериканці створювали навколо себе карнавал.

На підході до стадіону, як завжди знаходилися лотки з часто самопальними і стрьомними розами (на світлині знизу зліва, за ліхтарем).

Німецькі хфанати намагалися не відставати від інших 😄

Наш красень-стадіон 😍

Я тоді в футболі мало орієнтувався, але як виявилося нам дісталися квитки за воротами трохи вище за фан-сектором Португалії.

Цікаво роздивлятись стадіон до реконструкцій. Тут і бігові доріжки, і тільки один ярус за воротами.

Після програнного фіналу у 2002му сподівання на Кубок на домашньому ЧС були досить великими. Тількі подивиться на склад: Кан, Новотни, Фрінгс, Шнайдер, ще зелені Швайнштайгер і Подольскі. Коротше підстав для таких сподівань було достатньо!

У португальців склад був теж цікавий. Тут і Фігу, і Сімау, і Паулета, і Маніше, і Нуну Гоміш. Ну і також ще зелений Рональду. Золоте покоління Португалії! Плюс Луїс Феліпе Сколарі на тренерській лавці.

Ну і як же без маскоту того турніра Голео (разом з м’ячиком Пілле). Цей талісман отримав багато критики у Німеччині.

Але увагу папарацці привертати все одно вмів.

Команди на полі, а у мене тримтять руки від хвилювання. Насправді ніт, просто камера така і з трьохкратним зумом якість фото відповідна 😄.

Ну і ще трохи романтики. До речі окрім реконструкцій стадіон також поміняв назву. З 1993 по 2008 носив ім’я видатного німецького інженера Готтліба Даймлера. Але у народі його все ще називають виключно Некарштадіоном (Neckarstadion), хоч і його найперша назва була іншою, але зі зрозумілих причин її не люблять згадувати.

Хоч Бундестім і не виправдав очікувань завоювати титул найсильнійшої команди світу, але тим не менш підтримка на стадіоні була шалена. Хітом вечора була пісенька, яку можно було заряжат нон-стоп: “Stuttgart ist viel schöner als Berlin, schöner als Berlin, schöner als Berlin” (Штутгарт кращий за Берлін). Натякаючи на те, що попасти замість фіналу у Берліні на матч за третє місце в Штутгарті це теж нічьо так.

Біля м’яча Фігу і Паулета, трох вище Нойвіль, а зліва Клозе та Нуно Гоміш. Але це не точно 😂

Я, до речі, симпатизував (вболівав якось неправильне слово) за Португалію. Зі збірною Німеччини у мене якось не склалось. Вона у мене, окрім короткого періоду, коли там грало відносно багато штутгарців, не викликала емоцій ¯\_(ツ)_/¯.

Але Німеччина заслужено перемагає і забирає бронзу Чемпіонату Світу 2006. Всі задоволені і дуже п’яні. Дзвін у вухах стояв ще багато годин. Перед нами була довга дорога додому, під час якої меня запамїятались дві сцени. В електричці один дядько прощався зі всіма, хто виходив і на прощання додавав “до наступного чемпіонту світу”. А на одному світлофорі п’яні і дуже веселі люди кидалися на на червоному на машини і розгойдували їх. Точно не пам’ятаю, але наче все відбувалось без агресії, чисто по фану, як зараз модно казати.

На цей день це поки що єдиний матч ЧС, який я відвідвав. Але, сподіваюсь, не останній. Дуже надіюсь, що у майбутньому такі події будуть відбуватись в нормальних країнах за нормальних умов. Ну і що наша Збірна радуватиме свої вболівальників😊.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.